Гепатопротектори

Матеріал публікується в рамках партнерства з проектом  “Ліки для життя” , присвяченому підвищенню фармацевтичної грамотності пацієнтів.

Головний сайт про похмілля повідомляє: «Знизити шкідливу дію алкоголю, покращити умови для відновлення пошкоджених і заміщення загиблих печінкових клітин, поліпшити умови для переробки алкоголю, його метаболітів і домішок — такі властивості мають різні засоби, у тому числі спеціально створені фармацевтами. Коли їх виробляють у вигляді ліків та продають в аптеках, їх часто називають гепатопротекторами». Жителі країни, де доросла людина в середньому випиває 20 літрів горілки щороку, як ніхто не готовий вірити в ефективність таких препаратів. Але, на жаль, вживати алкоголь без шкоди для печінки – це нездійсненне завдання. Принаймні такою мірою, якою обіцяє реклама гепатопротекторів.

Найбільшою популярністю такі препарати користуються у нас та Східній Європі. На Заході вони також є. Однак за аналогічних діючих речовин ці засоби часто фігурують як ліки від депресії або препарати для детоксикації печінки. Але, як відомо, займатися детоксикацією печінки – справа досить безглузда. А ось чи можна хоч скільки-небудь запобігти або сповільнити це «забруднення» і пошкодження?

Існує кілька груп речовин, які найчастіше входять до складу гепатопротекторів. У нас, мабуть, найпопулярнішими є есенціальні фосфоліпіди («Есенціалі Н») та екстракт розторопші (або будяка — «Карсил»).

Есенційні фосфоліпіди

Есенційні фосфоліпіди – це жири, що входять до складу мембран усіх клітин організму. Передбачається, що такі речовини, надходячи в організм у вигляді лікарських засобів, зміцнюють мембрани та борються з вільними радикалами та запаленням.

У найбільшій міжнародній базі наукових статей Pubmed на запит «essential phospholipids liver» можна знайти 119 статей на тему таких гепатопротекторів. Як авторів виступають переважно дослідники з Росії та братніх республік. На жаль, частина цих робіт проплачена фармацевтичними компаніями, частину не можна назвати правильно проведеними, а частина заснована на тваринній моделі. Власне, достовірних досліджень на людях, де було б показано, що фосфоліпіди захищають печінку від алкоголю, немає. Натомість є робота , в якій американські вчені довели протилежне: фосфоліпіди запобігають фіброзу печінки через алкоголь з тим же ефектом, що й плацебо.

Екстракт розторопші (характеристика)

На відміну від есенціальних фосфоліпідів екстракт розторопші дуже популярний в американців і відомий швидше за ім’ям silymarin . У Європі за хвороб печінки цей засіб взагалі застосовується з XVI століття. Однак сучасна доказова медицина бачить користь від екстракту розторопші далеко не у всіх випадках, хоча, треба сказати, він дуже цікавить гепатологів. На даний момент є вказівки на те, що розвиток алкогольного гепатиту можна уповільнити, якщо приймати екстракт розторопші. Як саме діє цей препарат, невідомо, проте припускають, що він виступає як антиоксидант і бореться з «нападаючими» на клітини вільними радикалами.

САМЕ

В організмі кожної людини є речовина адеметіонін (SAMe). Воно бере участь у безлічі процесів: в роботі імунної системи, в обслуговуванні клітинних мембран, у виробництві та руйнуванні серотоніну, мелатоніну, дофаміну і т. д. агентів. За кордоном розкид показань до застосування адеметіоніну досить великий, проте можна стверджувати, що його ефективність практично доведена.при холестазі під час вагітності, остеоартриті та депресії. А ось із захистом печінки від впливу алкоголю все набагато складніше: дані вкрай суперечливі. Позитивний ефект у деяких дослідженнях пояснюється тим, що при зловживанні алкоголем кількість адеметіоніну в печінці зменшується, через що страждають клітинні мембрани, а препарат успішно цей дефіцит заповнює.

Інші препарати, які у нас називаються гепатопротекторами (Лів-52, олія насіння гарбуза, тіоктова кислота, кедрова олія та ін.), настільки погано вивчені, що приймати їх можна лише на свій страх та ризик. І проблема тут навіть не в тому, що ефективність цих засобів не доведена, а в тому, що не доведено їхню безпеку.