“Ніжна рухлива спіраль, що слабо світиться сріблястим блиском” – так романтично описують діагности Treponema pallidum, збудника сифілісу. Не можна сказати, що наслідки знайомства з нею так само чарівні. У кращому разі хворий виявить округлу безболісну виразку – шанкер. Тоді можна вхопити сифіліс на самому початку і швидко його позбутися.

Трепонема бліда

Проблема в тому, що шанкер з’являється рівно в тому місці, яке контактувало з заразою. А оскільки сифіліс – хвороба кохання, сліди від неї можуть бути буквально глибоко сховані. Через місяць-півтора від виразки не залишається і сліду, натомість інфекція розходиться по тілу та починається вторинний етап хвороби. Тут варіації різноманітні, як погода середній смузі країни.

Може хворіти горло, ламати тіло і злегка лихоманити. Можливо, з’явиться висип, який за незнанням можна прийняти за алергію. На жаль, симптоми не завжди специфічні чи зовсім відсутні. Тоді можна роками носити у собі бліду трепонему, поділяючись нею при кожному незахищеному контакті або, у гіршому випадку, нагородивши нею майбутню дитину.

Напевно, підтвердити діагноз можна, тільки виявивши самого збудника або його генетичний матеріал. Це називається прямою діагностикою, і можливо лише під мікроскопом чи методом ПЛР. Для дослідження береться зіскрібок з виразки, спинномозкова рідина або інший біоматеріал ураженого органу. Такі тести роблять тим, у кого з’являються підозрілі симптоми на зразок висипу, виявляється шанкер або відомо про контакт з хворим на сифіліс. У решті випадків проводиться серологія.

Коли організм зустрічається з Treponema pallidum, він виробляє антитіла (вони – імуноглобуліни, Ig). Це білки, які зв’язуються з інфекцією та обеззброюють її. Наприкінці другого тижня хвороби з’являються Ig M, після четвертого – Ig G. Після лікування Ig можуть виявлятися в крові більше року –, як відомо, рани від кохання довго не гояться.

Скринінг на сифіліс перевіряє наявність цих імуноглобулінів. Це непряма – серологічна – діагностика, що включає понад десять різних способів. Її використовують для планової перевірки перед будь-якою операцією, диспансеризації або в рамках медогляду для допуску на роботу. Робити тест частіше має сенс, тільки якщо у вас був випадковий незахищений зв’язок. Ви можете звернутися до поліклініки через 10-14 днів після контакту, а за негативного результату – повторити ще раз через два тижні.

Скринінг має свої недоліки. По-перше, не виявляє інфекцію відразу після зараження та в перші два тижні після появи шанкеру. По-друге, при ГРВІ, корі, хворобі Лайма, ревматоїдному артриті та деяких інших станах аналіз антитіла до сифілісу може бути позитивним, хоча хвороби немає.

Після першого тесту пацієнту рано непритомніти, а лікареві – саме час провести повторний аналіз. Якщо серологія показала наявність Ig, вдруге використовують інший спосіб непрямої діагностики. Результат “антитіла до збудника сифілісу не виявлено” говорить за відсутність хвороби і означає, що перший тест був хибнопозитивним. Турбуватися нема про що. А якщо раптом аналізи не порадували, приємно знати, що сифіліс – одна з небагатьох венеричних хвороб, що виліковуються.

Погана ж новина полягає в тому, що невилікуваний сифіліс може вражати фактично всі органи та системи, приводячи, наприклад, до облисіння, фімозу, гангрені статевого члена, деформації носа, недоумства і навіть до паралічу.